Мета: розширити знання учнів про виникнення мови та її роль у житті людини; продемонструвати лексичне багатство рідної мови; виховувати бережливе ставлення до слова.
Обладнання: Конституція України, ілюстрації на тему «Софія Київська», стінгазета, присвячена рідній мові, словники.
Під звуки музики виходять учні 6-го класу, стають у дві колони, кожен має по літері, намальованій на папері, розфарбованій та розмальованій, яку він тримає перед собою. Прочитавши двовірш, учень робить крок вправо. Коли пролунають останні слова, всі учні будуть вишикувані у колону, а з літер утвориться речення – «Рідна мова!»
1-ший учень: Знаю, звідки радість, щастя і пісні, —
Це, як сонце зранку у моїм вікні,
2- ий: Це, як роси ніжно сяють на квітках,
На взеленених полях.
3 –ий: Це, як чути мови ніжнотонний плин,
Кожне слово дивне—сяєво перлин.
4-ий: Із народам мови рідної красу,
Гордо у віки несу.
5-ий: І немає сили і такого зла,
Щоб ця мова рідна в небуття пішла.
6-ий: Ось тому-то вірою у моїм вікні
Сяють райдуги-пісні.
7-ий: Мово наша рідна, пісня солов'я,
Мово українська, гордосте моя...
8-ий: Кобзареву думу — вічний заповіт —
Чує неозорий світ.
9-ий: Ми сьогодні повідем розмову про рідну мову! (звертається до учнів молодших класів) Ану, прочитаймо!
10-ий (разом з глядачами): Рідна мова!
Учениця 8-го класу: Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування”.
Отже, мова — це наш всенародний скарб, її треба берегти, розмножувати і передавати нащадкам.
Учениця: А коли з'явилась мова? У якого племені чи народу? Де? За яких обставин? Протягом віків вчені намагалися відповісти на ці питання.
Учениця: У сиву давнину навіть проводилися жорстокі експерименти.
Так історик Геродот (VІ-V ст. до н.е.) розповідає, що єгипетський фараон Псамметих наказав тримати новонароджених дітей без спілкування з людьми, їм давали їжу, але з ними не розмовляли: фараон хотів дізнатися, яким буде перше слово, що вони вимовлять і дочекався. Це було щось схоже на «бекос» (діти пробелькотіли його, побачивши хліб). Фригійською мовою це буцім-то означало «Хліб». Фараон зробив висновок, що найдавнішою мовою є фригійська, а за нею з'явилась єгипетська.
Учениця: Можливо, колись в майбутньому вчені зможуть відповісти на питання, як виникла мова, яка була першою, які звуки, слова з'явились спочатку, які - пізніше.
Але одне зрозуміло: мова виникла тоді, коли вже були племена, причому майже кожне плем'я мало свою мову. У сусідніх племен мови були ще близькими, але що далі одне від одного жили племена, тим більше відрізнялися їхні мови.
Учениця 9-го класу:У Новій Гвінеї ще й до сьогодні збереглося близько 620 мов, в Індії — 845.
За свідченням Геродота, скіфські племена, що в давнину жили на землях України, розмовляли сімома мовами. Тому й з'явились в українській мові, як і в багатьох інших, різні слова, що називають одні й ті ж предмети.
Учень: Які чудесні барви у нашій рідній мові,
Які відтінки різні від Сейму аж по Сян!
У Києві говорять інакше, ніж у Львові, —
І чорногуз, і бусол, лелека і боцян...
Так наче називаєш різновиди лелек ти,
А це лиш різні назви, синонімічний ряд.
А є ще риси мови, що звуться діалекти:
Де говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (в Липках) взуття зовуть обувка,
А огірок звичайний в Чернігові — гурок,
А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,
І назви, і вимова різняться що не крок.
Учениця:А які племена жили на території України?
Древляни, поляни, русичі...
Отже, наша мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь.
Але ж коли вона виникла? Точної відповіді на це питання немає. В IX ст. було винайдено письмо, складена слов'янська азбука (Кирило і Мефодій були її авторами). Але володіли нею спочатку церковнослужителі. З'явилась писемна церковнослов'янська мова. За записами цією мовою ми можемо приблизно визначити, коли ж з'явилась українська мова — очевидно, ще до XI ст.
Учень:До нашого часу зберігся ізборник Святослава 1073 року, в якому зустрічаються українські слова, форми слів.
На стінах Софії Київської — відомого всьому світу собору— збереглися викарбувані церковнослов'янською мовою написи, де теж є свідчення існування української мови в XI ст.
Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І. Котляревський, а основоположником — Т. Шевченко.
Учениця 6-го класу: Ще жива ти, Україно,
Ще не вмерло слово,
Встань, прокинься, пробудися,
Рідна наша мово!
Не одне лихе століття
Тиранів терпіла,
Та жила серед народу
І людям світила.
Квітла, мов лілея ніжна,
Лютою зимою,
Знала певно, що народ твій
Завжди із тобою.
Збереглася в вишиванках,
В золотому житі,
У простій бідняцькій хаті
Та в мужицькій свиті,
Тож давайте, українці,
Мову поважати,
Що пройшла через тортури
Та залізні грати!
Що створила, наче долю,
Пісню калинову...
Встань, прокинься, пробудися,
Рідна наша мово!
Учениця: В 10 статті першого розділу Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Українська мова поширена також в Білорусі, Росії (головним чином на Кубані, Дону, Далекому Сході], Молдові, Казахстані, Киргизстані, Польщі, Словаччині, Канаді. США, Аргентині, Бразилії, Австралії та інших країнах. Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік.
Учениця: Всього на землі налічується, за одними даними, приблизно 5 тис. мов, за іншими — близько 3 тисяч. Ними розмовляє далеко не однакова кількість людей: китайською мовою, наприклад, говорять понад 800 млн., російською 240 млн. Українська мова належить до слов'янської групи мов, яку традиційно ділять на східнослов'янські, західнослов'янські південнослов'янські. Наша рідна мова, російська та білоруська є східнослов'янськими.
Учениця: Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу.
Учениця: Мова, слово такі ж необхідні людині, як хліб.
У стінах храмів і колиб
сіяє нам святково,
як сонце, випечений хліб
і виплекане слово.
І люблять люди з давнини,
як сонце незагасне
і свій духмяний хліб ясний,
і рідне слово красне.
Бо як запахне людям хліб,
їм тихо дзвонить колос,
і золотом сіяє сніп
під жайворонка голос
І мабуть, тому кожну мить
бешкетнику-харцизі
їх слово батьківське звучить
як заповідь у книзі,
цей сплав чудесній, золотий
з ядрисних зерен літер:
«Не кидай хліба, він — святий,
не кидай слів на вітер!»
Учні 6-го класу читають «Молитву про мову» Катерини Мотрич.
Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Людина, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення.
Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки.) Тебе було вигнано, вернися до краю, де «чорніше чорної землі блукають люди». То чорнобильські лики чорнобильської України, покарані Всевишнім за безпам'ятство.
Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів — до моря, від гір — до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь-Україну возвелич! Порятуй народ її на віки!
Учень. Рідна мова... І чується лагідний, теплий голос матусі, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші, українські, мами? Адже цілий світ визнає, що українська мова — чудова, мелодійна, багата.
Учениця. «Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов'янства. 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою».
Рідна мова
(Уривок)
Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
що креслить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.
Сосюра В.
Учитель: Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови, боріться за її красу, правильність, багатство. Розвивайте і бережіть наш національний скарб.
300 тисяч пісень склала Україна цією мовою».
|